Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при колоректальному раку

Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при колоректальному раку

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
від 12 липня 2016 року N 703

Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при колоректальному раку

Відповідно до частини першої статті 141 Основ законодавства України про охорону здоров'я, підпункту 6 пункту 2 додатка до Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року, затвердженої Законом України, абзацу п'ятнадцятого підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року N 267, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 28 вересня 2012 року N 751 "Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2012 року за N 2001/22313, пункту 19 Плану заходів щодо виконання завдань та заходів Загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України та Національної академії медичних наук України від 14 травня 2010 року N 409/36, пунктів 2, 3 та 13 Плану заходів Міністерства охорони здоров'я України з реалізації Галузевої програми стандартизації медичної допомоги на період до 2020 року, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 16 вересня 2011 року N 597, з метою удосконалення медичної допомоги при колоректальному раку наказую:

Затвердити Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації "Колоректальний рак" (далі - Уніфікований клінічний протокол), що додається.

2. Медичному департаменту (Кравченко В. В.) забезпечити перегляд та оновлення Уніфікованого клінічного протоколу, затвердженого пунктом 1 цього наказу, не пізніше липня 2019 року.

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, керівникам закладів охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України, лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, забезпечити:

  1. розробку локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнтів) на підставі Уніфікованого клінічного протоколу, затвердженого пунктом 1 цього наказу;
  2. упровадження та моніторинг дотримання зазначених локальних протоколів медичної допомоги (клінічних маршрутів пацієнта) при наданні медичної допомоги пацієнтам.

4. Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" (Талаєва Т. В.) забезпечити внесення медико-технологічних документів до реєстру медико-технологічних документів.

5. Підпункти 1.36 та 1.37 пункту 1 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 17 вересня 2007 року N 554 "Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "онкологія" виключити.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ілика Р. Р.

В. о. Міністра - В. Шафранський
 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони здоров'я України
12 липня 2016 року N 703
УНІФІКОВАНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ, ВТОРИННОЇ (СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ), ТРЕТИННОЇ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ
КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК

Вступ

Сучасний розвиток медицини передбачає постійне удосконалення заходів щодо діагностики, лікування та профілактики захворювань з урахуванням вимог доказової медицини. Система стандартизації медичної допомоги орієнтована на розробку медико-технологічних документів, які допомагають лікарю ефективно діяти в конкретних клінічних ситуаціях, уникаючи неефективних та помилкових втручань.

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги (УКПМД) "Колоректальний рак" за своєю формою, структурою та методичним підходом щодо використання вимог доказової медицини створений згідно з методикою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.09.2012 N 751 "Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.11.2012 р. за N 2001/22313.
УКПМД розроблений на основі медико-технологічного документа "Колоректальний рак. Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах".

В УКПМД зосереджено увагу на основних етапах профілактики, діагностики та надання медичної допомоги пацієнтам з колоректальним раком, а саме на:

а) проведенні заходів, що сприяють своєчасному виявленню КРР;

б) залученні пацієнтів до поінформованої участі в процесі надання медичної допомоги;

в) організації диспансерного нагляду з метою своєчасного виявлення рецидивів, метастазування та проведення повторного лікування.

Використання такого підходу до лікування пацієнтів рекомендується клінічними настановами:

  1. SIGN 126: diagnosis and management of colorectal cancer, 2011.
  2. Early colon cancer: ESMO clinical practice guidelines for diagnosis, treatment and follow-up, 2013.
  3. Rectal cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up, 2013.
  4. Familial risk-colorectal cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines, 2013.
  5. Metastatic colorectal cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis, treatment and follow-up, 2014.
  6. Managing synchronous liver metastases from colorectal cancer: A multidisciplinary international consensus. Cancer Treatment Reviews 41 (2015) 729-741.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АТ - артеріальний тиск
ВІЛ - вірус імунодефіциту людини
ЕКГ - електрокардіографія
ЕГДС - езофагогастродуоденоскопія
ЗОЗ - заклади охорони здоров'я
КПК - тест калу на приховану кров
КРР - колоректальний рак
КС - колоноскопія
КТ - комп'ютерна томографія
МРТ - магнітно-резонансна томографія
ПТ - променева терапія
РЕА - раково-ембріональний антиген
РОД - разова доза опромінення
САП - сімейний аденоматозний поліпоз
СЛ - синдром Лінча
СОД - сумарна доза опромінення
СНКРР - спадковий неполіпозний колоректальний рак
ТЕМ - трансанальна ендоскопічна мікрохірургія
ТЕО - трансанальна ендоскопічна операція
УЗД - ультразвукова діагностика
ЧД - частота дихань
ЧСС - частота серцевих скорочень
HBsAg - поверхневий антиген вірусу гепатиту B
RW - реакція Васермана

I. Паспортна частина

1.1. Діагноз: Колоректальний рак

1.2. Код МКХ-10: C18-21

1.3. Протокол призначений для: лікарів загальної практики - сімейних лікарів, лікарів-онкологів, лікарів-хірургів-онкологів, хіміотерапевтів, лікарів-радіологів, лікарів з променевої терапії, лікарів-хірургів-проктологів, лікарів-ендоскопістів, лікарів, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, середнього медичного персоналу, інших медичних працівників, які беруть участь у наданні первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам з колоректальним раком, керівників закладів охорони здоров'я різних форм власності та підпорядкування.

1.4. Мета: визначення комплексу заходів з раннього та своєчасного виявлення колоректального раку, діагностики та лікування, а також медичної допомоги після закінчення спеціального лікування пацієнтам старше 18-ти років.

1.5. Дата складання протоколу: липень 2016 року.

1.6. Дата перегляду протоколу: липень 2019 року.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь у розробці протоколу

Кравченко Василь Віталійович - директор Медичного департаменту МОЗ України, голова робочої групи;

Ковальов Олексій Олексійович - завідувач кафедри онкології Державного закладу "Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України", д. мед. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю "Онкологія", заступник голови робочої групи з клінічних питань;

Колеснік Олена Олександрівна - директор Національного інституту раку МОЗ України, д. м. н.;

Ліщишина Олена Михайлівна - директор Департаменту стандартизації медичних послуг Державного підприємства "Державний експертний центр МОЗ України", к. м. н., ст. н. с., заступник голови робочої групи з методології;

Безносенко Андрій Петрович - головний лікар Національного інституту раку;

Горова Елла Володимирівна - заступник начальника Управління - начальник відділу контролю якості медичної допомоги Управління ліцензування та якості медичної допомоги МОЗ України;

Захараш Михайло Петрович - завідувач кафедри хірургії N 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, член-кор. Національної академії медичних наук України, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Проктологія";

Зелінський Артем Ігорович - лікар-хірург-онколог науково-дослідного відділення пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту раку МОЗ України;

Іванкова Валентина Степанівна - завідувач науково-дослідного відділення променевої терапії Національного інституту раку МОЗ України, д. м. н., професор;

Кондрацький Юрій Миколайович - хірург-онколог відділення пухлин органів грудної порожнини Національного інституту раку МОЗ України, к. м. н.;

Матюха Лариса Федорівна - завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Загальна практика - сімейна медицина";

Махмудов Дмитро Ельдарович - науковий співробітник науково-дослідного відділення пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту раку МОЗ України;

Нікішаєв Володимир Іванович - завідувач відділення ендоскопічної діагностики та малоінвазивної хірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, д. м. н., головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Ендоскопія";

Острополець Наталія Андріївна - заступник начальника управління - начальник відділу організації спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги управління медичної допомоги дорослим Медичного департаменту МОЗ України;

Парамонов Віктор Володимирович - головний лікар Комунального закладу "Черкаський обласний онкологічний диспансер";

Риспаєва Дінара Есенбеківна - лікар-онколог науково-дослідного відділення консервативних методів лікування Національного інституту раку МОЗ України, доцент кафедри онкології та дитячої онкології Харківської медичної академії післядипломної освіти, к. м. н.;

Солодяникова Оксана Іванівна - керівник відділу променевої діагностики, радіаційної онкології і ядерної медицини Національного інституту раку МОЗ України, д. м. н. головний позаштатний спеціаліст МОЗ України за спеціальністю "Променева терапія";

Смоланка Іван Іванович - завідувач відділення пухлин грудної залози і її реконструктивної хірургії Національного інституту раку МОЗ України, д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Онкохірургія";

Ткаченко Михайло Миколайович - професор кафедри радіології та радіаційної медицини Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, д. м. н., професор;

Хруленко Тетяна Володимірівна - завідувач блоку брахітерапії відділення клінічної радіоонкології Національного інституту раку МОЗ України, к. м. н.;

Чешук Валерій Євгенович - професор кафедри онкології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, д. м. н., професор;

Шудрак Анатолій Анатолійович - заступник головного лікаря з хірургічних питань Національного інституту раку МОЗ України, д. м. н.

Методичний супровід та інформаційне забезпечення

Горох Євгеній Леонідович - начальник відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій ДП "Державний експертний центр МОЗ України", к. т. н.;

Мельник Євгенія Олександрівна - начальник відділу доказової медицини Державного підприємства "Державний експертний центр МОЗ України";

Мігель Олександр Володимирович - завідувач сектору економічної оцінки медичних технологій Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України";

Рубцова Євгенія Ігорівна - експерт відділу методичного забезпечення новітніх технологій в сфері охорони здоров'я ДП "Державний експертний центр МОЗ України";

Шилкіна Олена Олександрівна - начальник відділу методичного забезпечення новітніх технологій в сфері охорони здоров'я ДП "Державний експертний центр МОЗ України".

Адреса для листування:

Департамент стандартизації медичних послуг Державного підприємства "Державний експертний центр МОЗ України", 03151, м. Київ, вул. Ушинського, 40. Електронна

адреса: medstandards@dec.gov.ua.

Електронну версію документа можна завантажити на офіційному сайті МОЗ України: http://www.moz.gov.ua та в Реєстрі медико-технологічних документів: http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html.

Рецензенти:

Галайчук Ігор Йосифович - завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і терапії та радіаційної медицини Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського, д. м. н., професор;

Іващук Олександр Іванович - проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків Буковинського державного медичного університету, завідувач кафедри онкології Буковинського державного медичного університету, д. м. н., професор;

Сівкович Світлана Олексіївна - головний науковий співробітник відділення захворювань системи крові ДУ "Інститут гематології та трансфузіології НАМН України", д. м. н., професор, головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київської міської ради зі спеціальності "Гематологія".

1.8. Коротка епідеміологічна інформація

Частота випадків раку прямої кишки в Європі становить 35 % усіх випадків колоректального раку, тобто 15 - 25 хворих на 100 тис. населення на рік. Смертність внаслідок цієї патології становить 4 - 10 випадків на 100 тис. на рік.

Злоякісні новоутворення товстої кишки посідають четверте місце в структурі загальної онкологічної захворюваності серед жінок та п'яте серед чоловіків в Україні. КРР в структурі жіночої онкологічної смертності займає друге місце та четверте місце в структурі чоловічої смертності.

За даними Національного канцер-реєстру України у 2014 році виявлено 10579 первинних пацієнтів з раком ободової кишки та 9056 пацієнтів з раком прямої кишки. Захворюваність на рак ободової кишки в Україні становила 24,8 випадків на 100 тис. населення, смертність - 13,4 випадків на 100 тис. населення. Захворюваність на рак прямої кишки в Україні становила 21,2 випадків на 100 тис. населення, смертність - 11,7 випадків на 100 тис. населення.

II. Загальна частина

Даний уніфікований клінічний протокол розроблений на основі адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах, "Діагностика та лікування раку товстої кишки", в якій наведена найкраща практика надання медичної допомоги пацієнтам з колоректальним раком. Положення і обґрунтування уніфікованого клінічного протоколу, побудовані на доказах, спрямованих на створення єдиної комплексної та ефективної системи надання медичної допомоги пацієнтам з раком товстої кишки, включаючи заходи з раннього (своєчасного) виявлення раку даної локалізації та адекватного лікування передпухлинної патології.

Колоректальний рак (КРР) - збірне поняття для раку ободової та прямої кишки, оскільки дані нозології спільні за клініко-рентгенологічною семіотикою, але відрізняються за алгоритмом лікувальної тактики та прогнозом.

Діагноз КРР встановлюється переважно в онкологічних та загальнохірургічних закладах на основі гістологічного (цитологічного) висновку за матеріалами морфологічного дослідження біопсії / дослідження післяопераційного матеріалу. Перед початком спеціального лікування проводиться обстеження з метою визначення ознак злоякісного пухлинного росту, стадії захворювання.

Виділяють локалізований (I - III стадії) та метастатичний (IV стадія) КРР, залежно від ступеня поширеності пухлинного захворювання на момент виявлення, що зумовлено суттєвими особливостями лікувальної тактики та плануванням етапності надання спеціалізованої медичної допомоги.

У випадках прогресування захворювання, коли відсутні показання для продовження спеціального лікування, пацієнти потребують адекватного знеболення згідно з уніфікованим клінічним протоколом паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі, та інших заходів з паліативної допомоги, а також симптоматичного лікування.

Лікарі загальної практики - сімейні лікарі відіграють важливу роль в організації раннього виявлення безсимптомного раку, заохоченні пацієнтів до участі у скринінгових обстеженнях, сприянні виконанню всіх рекомендацій спеціалістів під час протипухлинного лікування, забезпеченні належної паліативної допомоги. Суттєву допомогу в їх роботі надають фельдшери та медсестри, які пройшли підготовку за фахом "Медсестринство в онкології".

III. Основна частина

3.1. ПЕРВИННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА

Первинна профілактика

Положення протоколу

Первинна профілактика раку включає - зменшення негативного впливу зовнішніх та внутрішніх канцерогенних факторів, перехід до збалансованого харчування, здоровий спосіб життя, підвищення стійкості організму до шкідливих факторів.

Вторинна профілактика раку передбачає своєчасне виявлення передпухлинних станів та захворювань, їх лікування та ретельний диспансерний нагляд за хворими. Одним із методів вторинної профілактики раку є активний скринінг раку та передракових станів.

Обґрунтування

Відсутні дані щодо специфічної профілактики КРР.

Визнані наступні фактори ризику розвитку КРР: літній вік, випадки КРР у родині, спадкові стани (сімейний аденоматозний поліпоз (САП), спадковий неполіпозний КРР (СНКРР), неспецифічні запальні захворювання кишечника (хвороба Крона і неспецифічний виразковий коліт), аденоматозні поліпи, особливості харчування, недостатня фізична активність, надмірне споживання алкоголю й тютюнопаління.

Існують докази щодо впливу проведення скринінгу на зниження смертності від КРР. Проведення аналізу калу на приховану кров у безсимптомних хворих віком від 50-ти до 74-х років знижує смертність від КРР на 15 - 33 % у загальній популяції.

Виявлення та лікування аденоматозних поліпів товстої кишки є вторинною профілактикою виникнення КРР.

Необхідні дії лікаря

  1. Ведення лікарем загальної практики - сімейним лікарем реєстру населення.
  2. Інформування пацієнтів щодо впливу факторів ризику розвитку КРР, що пов'язані зі способом життя.
  3. Рекомендація всім особам віком від 50-ти до 74-х років проведення щорічного аналізу калу на приховану кров.
  4. Рекомендація пацієнтам, які в анамнезі мають аденоми товстого кишечника, колоректальний рак, неспецифічні запальні захворювання товстого кишечника (хвороба Крона і неспецифічний виразковий коліт), КРР або аденоми в родинному анамнезі, проведення колоноскопії на основі стратифікації ризиків (див. розділ IV пп. 4.1).
  5. Направлення на генетичне консультування осіб, які мають обтяжений сімейний анамнез з метою оцінки ризику розвитку КРР (див. розділ IV пп. 4.2).

2. Діагностика

Положення протоколу

Діагноз КРР встановлюється встановлюється у закладі спеціалізованої медичної допомоги на підставі гістологічного висновку за матеріалами морфологічного дослідження біопсії пухлинного утворення.

Обґрунтування

Доведено, що наступні ознаки та симптоми можуть свідчити про КРР:

  1. Стійкі або періодичні ректальні кровотечі.
  2. Зміни функції кишечника.
  3. Втрата ваги.
  4. Залізодефіцитна анемія.
  5. Загальні або локалізовані болі в животі.

Необхідні дії лікаря

  1. Збір скарг та анамнестичних даних, спрямованих на виявлення патогномонічних симптомів КРР.
  2. Проведення фізикального обстеження.
  3. Пацієнти з підозрою на КРР впродовж тижня повинні бути направлені на обстеження до спеціаліста - проктолога, онколога.

3. Лікування

Положення протоколу

Спеціалізована допомога онкологічним хворим здійснюється в спеціалізованому онкологічному закладі, який забезпечений відповідним матеріально-технічним оснащенням та підготовленими фахівцями.

Обґрунтування

Доведено, що своєчасне лікування передракових станів та своєчасне проведення спеціального протипухлинного лікування сприяє подовженню загальної виживаності пацієнтів та покращенню якості життя.

Необхідні дії лікаря

Під час обстеження та спеціального лікування сприяти виконанню пацієнтами всіх рекомендацій онкологів та інших спеціалістів, а також надавати інформацію хворому на основі даних адаптованої клінічної настанови "Діагностика та лікування колоректального раку" та пам'ятки для пацієнта (див. додатки 6, 7, 8).

4. Подальше спостереження, включаючи диспансеризацію

Положення протоколу

Пацієнти після спеціального лікування перебувають на обліку у лікаря загальної практики - сімейного лікаря, лікаря-онколога, який веде необхідну медичну документацію та сприяє виконанню пацієнтом рекомендацій спеціалістів.

Пацієнтам після спеціального лікування під час диспансерного спостереження надається симптоматичне лікування, направлене на корекцію патологічних симптомів з боку органів і систем, лікування інших захворювань і підтримку якості життя, за необхідності пацієнти направляються на вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу.

Пацієнтам з прогресуючим захворюванням після спеціального лікування надається адекватне знеболення згідно з уніфікованим клінічним протоколом паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі, інша паліативна медична допомога, симптоматичне лікування.

Обґрунтування

Існують докази щодо необхідності різних форм психологічної підтримки пацієнтів, які перенесли оперативне втручання з приводу КРР.

Пацієнти, яким проведене лікування КРР, з появою скарг потребують термінового обстеження для встановлення діагнозу.

Необхідні дії лікаря

Обов'язкові:

  1. Забезпечити записи в Медичній карті амбулаторного хворого (форма N 025/о) та моніторинг дотримання плану диспансеризації (див. розділ III, п. 3.4, пп. 5 Диспансерне спостереження).
  2. Погодити Інформовану добровільну згоду пацієнта на обробку персональних даних (Вкладний листок до облікової форми N 025/о).
  3. Вести Реєстраційну карту хворого на злоякісне новоутворення (форма N 30-6/о).
  4. Взаємодіяти з районним онкологом, щоквартально уточнювати списки пацієнтів, які перебувають на диспансерному обліку, обмінюватись медичною інформацією про стан хворих.
  5. Надавати інформацію пацієнтам, які перенесли спеціальне лікування, або особі, яка доглядає за пацієнтом, щодо можливих віддалених побічних ефектів лікування, необхідності проведення періодичних обстежень у зв'язку з високою небезпекою виникнення рецидиву або іншої пухлини.
  6. Надавати рекомендації щодо способу життя, режиму харчування та фізичних навантажень.
  7. Проводити динамічне спостереження за станом пацієнта на основі даних анамнезу та фізикального обстеження.

Бажані:

Отримання навичок комунікації з пацієнтами, хворими на рак, під час курсів підвищення кваліфікації на базі онкологічного диспансеру, спостереження за пацієнтами, розроблені на основі рекомендацій психологів.

5. Реабілітація:

Положення протоколу

Як фізична так і психологічна реабілітація необхідна для хворих на КРР, особливо пацієнтам, яким накладено колостому.

Обґрунтування

Є свідчення, що правильна мотивація, фізична та психологічна реабілітація (особливо після радикальної операції) відіграють важливу роль в успішному лікуванні раку. Деякі форми психотерапії приносять користь пацієнтам хворим на рак, оскільки мають позитивний вплив на якість життя та, можливо, на загальне лікування раку.

Необхідні дії лікаря

Обов'язкові:

  1. Фізична реабілітація (особливо хворим з накладеною колостомою)
  2. Консультація психолога за потреби;
  3. Можлива участь пацієнта у діяльності волонтерської організації, що співпрацює з працівниками кабінету / центру медичного закладу за місцем проживання.

Бажані:

Санаторно-курортне лікування, при стабільному стані після завершення лікування, у місцевих санаторіях загального профілю, враховуючи рекомендації щодо харчування, режиму праці, фізичної активності та заборони фізіотерапевтичних процедур.

3.2. ВТОРИННА (СПЕЦІАЛІЗОВАНА - ОНКОЛОГІЧНА) МЕДИЧНА ДОПОМОГА

1. Профілактика

Положення протоколу

Первинна профілактика раку включає - зменшення негативного впливу зовнішніх та внутрішніх канцерогенних факторів, перехід до збалансованого харчування, здоровий спосіб життя, підвищення стійкості організму до шкідливих факторів.

Вторинна профілактика раку передбачає своєчасне виявлення передпухлинних станів.

Обґрунтування

Відсутні дані щодо специфічної профілактики КРР.

Існують докази щодо вирішального впливу факторів, пов'язаних зі способом життя, на виникнення деяких форм раку, включаючи КРР.

Визнані наступні фактори ризику розвитку КРР: літній вік, випадки КРР у родині, спадкові стани (сімейний аденоматозний поліпоз (САП), спадковий неполіпозний КРР (СНКРР), неспецифічні запальні захворювання кишечника (хвороба Крона і неспецифічний виразковий коліт), аденоматозні поліпи, особливості харчування, недостатня фізична активність, надлишкова маса тіла, вживання алкоголю та тютюнопаління.

Існують докази щодо впливу проведення скринінгу на зниження смертності від раку товстої кишки. Проведення аналізу калу на приховану кров у безсимптомних хворих віком від 50-ти до 74-х років знижує смертність від КРР на 15 - 33 % у загальній популяції.

Виявлення та лікування аденоматозних поліпів товстої кишки є вторинною профілактикою виникнення КРР.

Необхідні дії лікаря

Обов'язкові:

  1. Ведення районним онкологом реєстру хворих.
  2. Інформування пацієнтів щодо впливу факторів ризику розвитку КРР, що пов'язані зі способом життя.
  3. Рекомендація всім особам віком від 50-ти до 74-х років проведення щорічного аналізу калу на приховану кров.
  4. Рекомендація пацієнтам, які в анамнезі мають аденоми товстого кишечника, КРР, неспецифічні запальні захворювання кишечника (хвороба Крона і неспецифічний виразковий коліт), КРР або аденоми в родинному анамнезі, проведення колоноскопії на основі стратифікації ризиків (див. розділ IV, пп. 4.1).
  5. Направлення на генетичне консультування осіб, які мають обтяжений сімейний анамнез з метою оцінки ризику розвитку КРР (див. розділ IV, пп. 4.2).

2. Діагностика

Положення протоколу

Діагностика КРР полягає у підтвердженні за допомогою морфологічного методу наявності злоякісного новоутворення. Обов'язковим є визначення поширення пухлинного процесу та встановлення стадії.

Перед початком спеціального лікування необхідно обстежити пацієнта з метою оцінки протипоказань до застосування спеціального лікування. Обстеження хворого проводить районний онколог.

Обґрунтування

Морфологічне дослідження та стадіювання є основними заходами в діагностиці КРР, оскільки саме морфологічна форма визначає вибір методів спеціального лікування.

Біопсія повинна виконуватись в кабінетах (в ході проведення гнучкої ректосигмоскопії або колоноскопії) де є підготовлені кадри та інструментарій для виконання прицільної біопсії, якісного виконання гістологічних препаратів для дослідження.

Источник: ips.ligazakon.net
×
×
Контакты