Чому понад 60 тисяч українців щороку помирають від раку і як це змінити?

Мережею часто ширять думку, що в Україні на рак хворіє більше людей, ніж у розвинених державах. Це неправда.

Так, щороку понад 130 тисячам українців діагностують онкозахворювання, але у США, Японії та скандинавських країнах реєструють ще більше онкопацієнтів.

Річ у тім, що чим довше живе людина, тим вищий ризик захворіти на рак. У розвинених державах більше онкопацієнтів, бо там довша середня тривалість життя. А в країнах Африки, на кшталт Сомалі та Ефіопії, захворюваність найнижча.

В Україні передусім проблема зі смертністю, а вже потім – із захворюваністю.

Щороку жертвами онкозахворювань стають понад 60 тисяч українців, і ця цифра у співвідношенні з кількістю діагностувань справді є критичною. Наша країна – в лідерах серед європейських держав за смертністю від раку.

Майже кожен третій українець, якому вперше діагностували рак, не проживає й одного року.

Немає однієї відповіді на запитання "чому так?", адже проблема комплексна. Проте я б виокремив два чинники: низький рівень обізнаності населення про рак і складний доступ до високоефективних інноваційних препаратів. Почну з першого.

Рак часто не має жодних симптомів на ранніх стадіях. Вчасно виявити недуг можна на обстеженні, але люди вперто їх ігнорують.

На жаль, у нас досі заведено ходити до лікарні, лише коли заболить, а дарма. До прикладу, рак молочної залози можна виявити за допомогою мамографії навіть на нульовій стадії, коли пухлина може сягати 1 міліметра.

Потрібно щодня доносити до українців важливість профілактики та медоглядів, ранньої діагностики онкозахворювань, розповідати про групи ризику, про те, що рак – це хвороба, а не вирок, і її краще виявляти вчасно.

Роботи з обізнаністю населення про онкозахворювання буде багато, і про це свідчить спільне дослідження Центру дослідження суспільства та oncoHUB.

Чи не кожен другий опитаний стверджує, що рак можна вилікувати молитвою, а кожен десятий – харчовою содою.

Це може звучати смішно, але сміх закінчується, коли люди звертаються до лікаря вже на пізніх стадіях, бо "припекло". В такому разі терапія буває дуже тривалою, травматичною і дорогою. 

Щоб лікувати онкозахворювання на III-IV стадіях, істотно продовжувати життя пацієнтів, часто потрібні інноваційні препарати. Ці ліки розроблені світовими фармацевтичними компаніями з нуля і мають патентний захист, тому сторонні виробники не можуть випускати аналоги. 

На розроблення інноваційних ліків витрачають від 10 до 20 років: винаходять молекулу препарату, тестують його на тваринах, проводять клінічні дослідження вже за участю пацієнтів, вдосконалюють препарат, розробляють документацію до нього.

Створення інноваційних препаратів потребує колосальних ресурсів, тому пацієнти лише за одне введення змушені платити від десятків до сотень тисяч гривень.

Потрібно змінювати систему державних закупівель, адже лише кожен двадцятий пацієнт отримує новітні ліки безкоштовно від держави. Лікарні майже на 100 % забезпечені базовими препаратами, й тисячі українців безкоштовно отримують ліки, що не завжди мають бажану ефективність. 

Але ситуацію може змінити законопроєкт № 4662, який у вересні Верховна Рада прийняла у другому читанні.

Вже підписаний президентом закон впроваджує договори керованого доступу, за якими держава зможе забезпечувати онкопацієнтів найбільш ефективними препаратами безплатно.

Також це допоможе розширити перелік препаратів, що закуповуються за бюджетні гроші, на основі міжнародних протоколів лікування.

Вже наступного року держзакупівлі мають переорієнтуватися з кількості пацієнтів, що отримують ліки, на результати терапії.

Схожі системи успішно працюють у Євросоюзі, зокрема в балканських країнах. З тамтешніми колегами я підтримую зв’язок.

Звичайно, у кожній країні свої особливості: наприклад, там, де працює страхова медицина, держава компенсує лише частину вартості новітніх препаратів, але й купівельна спроможність населення там значно вища.

В Україні впровадження договорів керованого доступу допоможе забезпечити хворих необхідними ліками, щоб їм не доводилося продавати квартири, брати кредити, купувати препарати за кордоном або взагалі їздити туди на лікування.

Найбільш потрібна інноваційна терапія пацієнтам з онкозахворюваннями крові, які неможливо лікувати хірургічно.

Щоб спонукати нардепів прийняти важливе рішення і підтримати законопроєкт № 4662, ми в Інституті раку об’єдналися з ініціативою "Рік обізнаності про рак легені", "Коаліцією онкопацієнтів України" та Комітетом із питань здоров’я нації, медичної допомоги й медичного страхування.

Разом ми просто в Парламенті відкрили соціальну виставку "Життя на папері".

Спогади пацієнтів, статистичні дані та закони про онкологічні захворювання стали матеріалом для трьох паперових інсталяцій. За допомогою VR-технологій вони ожили та перенесли депутатів до реальних домівок людей, які стикнулися з онкозахворюваннями. 

Виставка нагадала, що за папірцями із сухою статистикою стоять реальні люди, які щодня борються за життя.

Проєкт став голосом понад мільйона українців, що є онкопацієнтами або мають історію раку. І цей голос почули.